BLOG на нічку: Хто не ходить на «Бандерштат», той ненавидить його авансом

05 серпня 2017

Сьогодні у традиційному «BLOG на нічку» від «Таблоїда Волині» лучанка Яся Сливка пише сердито про добро. Дівчину дратує, що більшість лучан нічого не знаю про «Бандерштат», але чомусь люто його ненавидить.

***
Ще не встигли виступити хедлайнери першого вечора, як всіма луцькими групками у соцмережах котиться гул – «Скільки ж можна фестивалити!», «Коли закінчиться це неподобство!», «Знов три дні не зможу спати через ваш «Бандерштат!».

І якби то писали завжди невдоволені скандалістки чи бабусі з хитким здоров’ям, то я ще зрозуміла б, а то висловлюються люди мого віку – двадцятип’ятирічні, для яких забагато 3 дні якісної музики на рік!

З усієї країни з’їжджаються люди, які пізнають через фестиваль моє рідне місто, і це найкраща промоція, яка тільки може бути. І доки гості з Півдня, Півночі, Сходу, Заходу, ближнього і далекого закордоння тішаться хорошою музикою і з широкими очима вивчають Луцьк, істинні й чомусь завжди злі корінні жителі заводять бесіди про те, що ніхто не визнає правил на тишу.

Люди! Якщо ви живете поблизу і не можете спати, то не спіть. Тіштеся, що без квитка можете почути одних із найкращих україномовних виконавців. Ніколи не зрозумію тих, які обурюються, мовляв, на «Бандерштаті» нема що слухати, або «справжні патріоти не слухають Реву». Серйозно? Ви точно думаєте, що у Луцьк приїхав Рева? Може, ще Настя з Потапом і Бурановські бабушки?  От конкретно це мене справді сердить. Бо цей фестиваль саме тим і славиться, що жодної тупої російської попси і сопливих пісень на кшталт «я ево любіла, он мєня убіл». Саме такі дійства відкривають нову українську музику в час, коли у тому ж ФБ дискутують про «нема в нас нормальної української музики».

А комусь навіть заважають гучні вигуки «Слава Україні» зі сцени. Не здивуюся, якщо це ті ж люди, які кричать-плачуться про те, що патріотизм перестає бути актуальним, а молодь – всуціль зіпсована.

«Хай проводять такі події за містом, у якомусь безлюдному полі»,  – волають голоси із всемогутнього Фейсбуку.  Серйозно? То ви навіть не знаєте, що цьогоріч він проводиться не в місті, а саме в полі?  Ну це ж те саме, як казати «Яка жахлива книга», але не прочитати з неї жодної сторінки.

І ото біднятки, скривджені і ображені, спати не можуть, то до світання (навіть, коли вже й сам фест перестає звучати) сидять у Фейсбуках і строчать гнівні інвективи, і хихотять від дискусій, і на роботу підуть невиспані, але щасливі від свого вічного невдоволення.

А люди на фестивалях насправді знайомляться, обмінюються позитивом, переживають такі чудові емоції, тим паче, що на «Бандерштаті» таки п’ють значно менше, аніж на інших фестах.


Ну але ні, бо всюди ж зрада! От куди не глянь – зрада. Навіть, коли перемога, то ми ж все одно вигадаємо собі зраду, бо, бляха, жалітися – то ж так круто. Замість того, щоб ловити прекрасні миті життя. Хай через музику, хай у спілкуванні, хай у світанках біля замку у наметах, але точно не у безглуздому буркотінні, яке здатне всього лише спалити нервові клітини. Добра усім! Будьте хоч трішки добрішими. Життя надто коротке, щоб прожити його у вічних сварках. 

+1
-3
-1

Коментарі

слухай дитино,задуманe і пeрeтворeнe в бізнeс купки бариг Гуся і ко,на крові частини молоді на сході,нe сожe сприйматись.Молитви чeтайтe за душі убієнних!!!

Тнкст написаний якоюсь дурепою. До чого тут Настя з Потапом? Через кожне речення "Серйозно?". І так, втомленим людям після роботи хочеться тиші.

Будуть в тебе діти, то зрозумієш, що заради його спокою готова поприбивати всх тих хедланерів фесту. Чєсно кажучи публікуючи данну статтю, ви проявляєте нповагу до тих, хто по ту сторону бандеру, бо "автор" не дуже коректно висловлює свою думку. Навіть пропало бажання читати інші новини. Адьйос!

Це особливість рубрики "блог" - ми публікуємо у ній усі матеріали, що надходять в редакцію. Якби хтось надіслав блог, як Ви кажете, з "іншого боку фестивалю", то ми теж неодмінно опублікували б.

А що ця авторка доброго зробила для тих самих бабусь, для власне України! Що ця пацанка досягла в житті , що так сміливо розкидається повчаннями всім , кому насправді не дає відпочити Бандерштат, який гарцує за 100 метрів від міської межі?

Юля - ваші словесні запльовування людей праці, але іншого від Вас способу життя СОРОМЛЯТЬ Волинську спілку письменників!, куди Вас , виявляється, випадково прийняли!
Покажіть колегам по перу такі свої мистецькі шедеври: ..." І ото біднятки, скривджені і ображені, спати не можуть, то до світання (навіть, коли вже й сам фест перестає звучати) сидять у Фейсбуках і строчать гнівні інвективи, і хихотять від дискусій, і на роботу підуть невиспані, але щасливі від свого вічного невдоволення...., бо, бляха, жалітися – то ж так круто." Вам не соромно, Юля?

Не дуже зрозуміла, чому перейшли на особисті образи і обговорення мого способу життя. Думаю, Ви чудово знаєте, що будь-хто із редакції видання може погоджуватися чи не погоджуватися із думкою авторів матеріалів, які надсилають нам блоги. Разом з тим, ідея рубрики саме у тому, щоб не відмовляти нікому висловлювати думку навіть тоді, коли вона не ідентична твоїй. Пропозиція актуальна: якщо маєте і хочете показати інший бік проблеми, то пишіть нам.

Я так думаю , Юля, що справа не в блогах, а в тих низькопробних коментарях - твоїх "отсебятинках", що перемежовують нечисленні цитати з Фейсбуку!

Мда, а ти головою своєю подумай що комусь рано на роботу, що у когось малі діти які хочуть спати. І ще, всі ми різні, і у всіх смаки різні. Не нав"язую свою думку, якщо в них кров з вух від Бумбокса то мають на це право, як і якщо в тебе від Потапа і Насті

Додати новий коментар