Луцька бізнес-леді береться за соціальний проект, аналогів якому немає в Україні

Юлія Дейнека разом з командою однодумці більше року готували унікальний проект, який мріють запровадити у школах Волині.

Його основне покликання – показати дітям, якою неймовірною силою є віра в себе та власні можливості.

Доросла розмова про дитячі проблеми ексклюзивно – в нашому для «Таблоїда Волині».

– Ви не лучанка, але розпочали багато проектів саме у Луцьку. Чому вирішили щось зробити для цього міста?

– Це ж запитання задав мені колишній міський голова Микола Романюк, коли рік тому я прийшла до нього з цією ідеєю. Моя відповідь, як і мої переконання, з тих пір не змінилися. Чомусь на Волині існує таке стійке поняття, що кожному громадянину тут хтось щось винен. Держава повинна забезпечити, молодь «винна» людям старшого покоління, роботодавець змушений заплатити тільки за те, що ви з’являєтесь на роботі…Винен, винен, винен.. І цей список нарікань, на жаль, безкінечний.

Після Києва, де я жила та навчалась тривалий час, цей факт вражає і навіть обурює. У столиці зовсім інший менталітет, туди з’їжджаються люди з цілої країни з єдиною ціллю – реалізувати себе у житті, тому на всіх роботах, незалежно від посад та окладу, викладаються на повну. Нарікаючи

Я хоча родом і з Волині, та ще з дитинства зрозуміла, що ніхто нікому в цьому світі нічого не винен. Тому і дію за принципом: «Не питай, що держава зробила для тебе. Запитай себе, що ти зробив для держави». Моя «держава» - це перш за все місце, де я живу. Саме не місто, а МІСЦЕ. Тому я намагаюсь бути корисною там, де сьогодні мій дім. Адже завтра це місто стане домом ще для когось, стане майбутнім для наших дітей. Тому хочеться, щоб у цьому «домі» жилося комфортно, затишно і щоб тут були перспективи для підростаючого покоління. Тому й до проекту «Креативна школа» я підійшла з запитаннями: «А чому не тут? А чому не зараз? Хто, як не ми?».



– Що вам тоді сказав Микола Ярославович?

– Це була дуже мудра людина. Тому він по-батьківськи дав мені одну настанову. Його слова були про те, що, починаючи будь-яку справу у Луцьку, потрібно набратися терпіння та бути готовим до критики, адже знайдеться чимало охочих «перемити мені кістки». До речі, вже зараз можу сказати, що ці попередження були цілком резонними. Проте це не тільки моя участь. Завжди ті, що пропонували нові ідеї та пропонували нове бачення – засуджувались так званою «більшістю». Та чомусь потім цією «більшістю» виявляються люди, що самі не здатні змінюватись, не те, що запропонувати щось нове світу.

Насправді усі громадяни діляться на два табори: перші - ті, що щось роблять, другі – ті, що критикують перших. Перших я називаю «свідомими», вони не бачать іншого сценарію для себе, ніж змінюватись на краще, паралельно позитивно впливаючи на все, що їх оточує. Інша категорія – «вєдомі». Вона впевнені, що «відають» як жити правильно, самі придумують для інших рамки та правила, хоча самі ніколи їх не дотримуються…
Наша «Креативна школа» - це, звісно, не істина в останній інтанції, разом з тим на сьогоднішній день чомусь ніхто не запропонував чогось кращого. Взагалі, ніхто за рамками навчальної програми нічого не запропонував для додаткового стимулювання учнів та розвитку їхнього потенціалу в розрізі масштабних змін. Я розумію, що в очах тих, хто і свої обов’язки виконувати не хоче, не те, що робити щось більше, я і команда підтримки не побачимо. Та ми впевнені, що свідомих, розумних, креативних людей більше. Тому переможе здоровий глузд та націленість на результат.

Цей проект – це своєрідний лакмусовий папірець, завдяки якому можна буде чітко зрозуміти обізнаність суспільства. Скільки палок в колеса нам би не ставили, у нас вистачить сил довести «Креативну школу» до прогресивного розвитку. Цей проект розроблений для дітей, тому в кінцевому результаті мене цікавить те, наскільки ми зможемо мотивувати діток на якісно позитивні зміни. А не той факт, скільки людей позаочі згадають мене лихим словом.

– Як ви прийшли до ідеї «Креативної школи»? З чого усе починалось?

– Ідея насправді визрівала більше 10 років. Близько півтора року тому я зайнялася підготовкою до цього процесу. Ще в далекому 2007 році ми почали проводити дитячі свята. З однодумцями почали влаштовувати перші на Волині тематичні вечірки і дарувати малечі незабутні емоції. Упродовж усіх років, в якому б місті ми не працювали, і як би не змінювалась команда, незмінним залишалось одне: ми прагнули зрозуміти потреби дітей.

Ще тоді ми почали співпрацювати з психологами і використали науковий підхід до творчості. Хотіли адаптувати програми так, щоб втілити індивідуальний підхід та бути цікавими кожному. Ще тоді ми почали збирати анкети з коментарями дітей і батьків, щоб надалі враховувати їхні побажання. Ми вдосконалювались впродовж багатьох років: здобували досвід, шукали нові ідеї, відточували професійну майстерність. А згодом вирішили піти ще далі й копнути ще глибше.

За останніх півтора року ми опитали кілька тисяч дітей з різних шкіл міст та містечок області, різного соціального статусу, віку та вподобань. Ми з командою шукали відповіді на питання: «Як урізноманітнити життя дітей? Як зробити його цікавим та змістовним? Що дітям не вистачає у школі та вдома?». Висновки такі. Діти хочуть: нових знайомств та нових вражень, шукають схвальних відгуків у вчителів й визнання в очах друзів та батьків. Їм не вистачає спілкування, конкурсів, розваг та мотивації. Саме тому усі ці аспекти ми об’єднали в одному унікальному проекті «Креативна школа». Потрібно разом так показати любов нашим дітям, щоб вони полюбили світ у собі і себе у світі.



– Кого ви залучили до цього процесу?

У першу чергу, самих діток. Адже проект саме для них. Тому ми всерйоз вислуховували дітей і кожна їхня думка була сприйнята нами всерйоз та взята до уваги. Нашій команді було надзвичайно важливо підійти до цієї теми розвитку дітей не лише з боку коучингу та організації дозвілля. Окрім педагогічних знань вчителів та студентів, що працюватимуть з дітьми в недалекому майбутньому, ми поставили за мету залучити до проекту психологів. Адже дитяча душа та внутрішній світ – це дуже чуттєва матерія, для роботи з якою потрібна творча складова та індивідуальний підхід.

– Що такого унікального у цій школі?

Креативні ідеї та комплексний підхід. Всебічний аналіз ситуації та пошук вирішення нагальних дитячих проблем. Проект «Креативна школа» - це проекція дитячих мрій, втілена в життя командою професіоналів. Ми розробили проект, де свої знання, навички та досвід об’єднали професіонали різних галузей заради спільної цілі на благо розвитку дітей.

– Що чекає дітей – прихильників «Креативної школи» найближчим часом?

Ми підготували багато різноманітних конкурсів та системи додаткової мотивації учнів на навчання. Підготували креативні тематичні заходи, які нададуть можливість зібратися цілою родиною. Розробили заходи, спрямовані на формування в учнів гордості за свій клас та свою школу. Вже з вересня буде нова можливість діткам заробити перші гроші завдяки своїм неординарним здібностям. В цьому ж навчальному році ми підготували привід, щоб завести нових друзів й здобути навички спілкування з людьми та адаптуватися у соціумі – унікальну вечірку «Пригоди на Мадагаскарі». Вона розроблена з врахуванням особливостей дітей різних вікових категорій та поділена так, що кожній дитині буде цікаво взяти у ній участь.



– Що і хто допомагає вам та команді у підготовці та реалізації проекту?

– Що допомагає? Більше як 10-річний досвід організації та проведення розважальних та мотивуючих заходів. Напрацювання та успішні попередні проекти. Наприклад, я була першою на Волині, хто почав робити тематичні вечірки та вечори відпочинку для батьків та дітей.
Також нам допомагає вЧУТИ допомагає,заходів,Також – це партнери. Ми завжди відкриті до співпраці. Тому в однодумців ще
Які ваші задачі та головне завдання «Креативної школи?Це не завдання , а швидше місія – показати дітям та їх батькам нові можливості для розвитку, стимулювати їх стати режисерами свого життя і фрази «я не зможу, це не для мене, я цього не вартий» замінити в своєму житті на «А чому б і ні?». Я дійсно хочу змінювати життя дітей на краще, показати скільки дверей може відкритись перед нами,якщо ми будемо до цього готові. Я давно працюю з дорослими.

Проводимо майстер-класи та тренінги, де надихаємо людей на позитивні зміни. Але все починається з малого. Навіщо чекати до 30 років, щоб потім зрозуміти, що багато можливостей втрачено, багато граней життя не вивчено. «Креативна школа» - це такий своєрідний коучінг для людей шкільного віку. Шкільного віку, а уже ЛЮДЕЙ. Сподіваюсь, ви розумієте, про що я.



– Ви – автор та ідейний натхненник багатьох задумів, чим цей проект є для вас особливим?

Для мене цей проект особливий те тільки тому, що він спрямований на найсвятіше – на наших дітей. Але й тому, що готуючи його, я поділилась ідеями з нашим міським головою, Миколаю Романюком. Це мало бути ще одним нашим спільним проектом. Микола Ярославович був щиро зацікавлений у втіленні «Креативної школи» в життя, хотів, щоб він розпочався саме з Луцька. Ця ЛЮДИНА дійсно дбала про життя лучан. Коли міського голови не стало, в перші хвилини здалося,що земля пішла з під ніг…

Та оговтавшись, я зрозуміла, що не маю права залишити ідею з проектом тільки тому, що залишилась наодинці з її втіленням. Я знаю,що це мій обов’язок не лише перед дітьми,які дійсно втратять багато можливостей, якщо «Креативна школа» не відбудеться. А й обов’язок перед людиною, що робила все заради майбутнього свого міста, не зважаючи на перепони чи недоброзичливців. Я рідко кого наслідую, але з Миколи Ярославовича варто брати приклад в його цілеспрямованості та відданості справі. Так зроблю і я.

Знаєте, якщо ти маєш чітке рішення, засоби якось починають знаходитись самі собою. Мене підтримав голова відділу освіти, Олег Гребенюк та підставив надійне плече перший заступник міського голови Тарас Яковлев. Микола Ярославович міг би гордитися такою командою. Адже вона дійсно продовжує всі його добрі справи.