У Луцьку показали фото із війни на Сході України
25 Листопада 2015
У Луцьку відбулося відкриття фотовиставки одного із найвідоміших військових фотографів Олександра Глядєлова. Виставка відбувається у рамках Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, роботи виставлені в Галереї мистецтв до 29 листопада.
Експозиція має назву «Чуєш, брате?» та налічує 63 світлини. На цих знімках закарбовані події Революції Гідності та війни на Сході України. Проте до Луцька привезли лише половину робіт.
[caption]
"Моя зброя - у мене в руках", - каже Олександр Глядєлов про свій фотоапарат[/caption]
«Відповідь на питання, чому я це роблю, мені здається очевидною, – каже автор фотовиставки. – Я документальний фотограф, знімаю різні аспекти життя людей. На Майдані я нічого не придумував, просто випадково вийшов 21 листопада на вулицю і з того часу, доки все не закінчилося, був там. Оскільки я не журналіст, а деякі події потребують саме журналістського втручання, я спершу вичікував, приглядався. Коли літом 2014 року стало цілком очевидно, що розпочалася повномасштабна війна, поїхав знімати на Схід».
«Пройшло два роки з часів Майдану, а далі продовжується «фестиваль безнаказаності», − висловився Олександр щодо подій сьогодення та невтішних результатів кривавої боротьби. – Ми зобов’язані навчитися добиватися відповідальності від людей, що приймають рішення, інакше нічого не змінити».
[caption]
Фотовиставка "Чуєш, брате?" зібрала 63 світлини із подій на Майдані та АТО[/caption]
На запитання, чи доводилося Олександру самому брати зброю до рук, фотограф відповів, що лише тоді, коли проходив армійську службу. «Ось моя «зброя», яка подекуди сильніша за гвинтівки», – сказав чоловік, тримаючи перед собою аналогову камеру.
З нагоди відкриття фотовиставки також було організовано фуршет, і кожен охочий мав можливість особисто поспілкуватися з автором експозиції у невимушеній атмосфері.
[caption]
Олександр Глядєлов 25 листопада проведе у Луцьку майстер-клас для місцевих фотографів[/caption]
Довідково. Олександр Глядєлов – фотограф-документаліст. Народився в Легниці (Польща) у родині офіцера Радянської Армії. З 1974 року живе в Києві. Вивчав оптику і приладобудування в Київському політехнічному інституті. З середини 1980-х вивчав фотографію, з 1989 року почав працювати як професійний незалежний фотожурналіст. Подорожував республіками колишнього СРСР та фотографував в Україні, Росії, Молдові, Киргизії, Узбекистані, Таджикистані, Туркменії, Грузії, Азербайджані, Вірменії, Литві, а також у Польщі, Чехії, Франції, Сполучених Штатах, Швейцарії, Сомалі, Кенії, Південному Судані. Висвітлював військові конфлікти в Молдові, де був поранений, Нагорному Карабасі, Чечні. З 1996 сконцетрувався на довгострокових документальних фотопроектах і виставках. Паралельно працює над двома великими проектами: про соціально знедолених дітей та про епідемію ВІЛ/СНІД. З 1997 року співпрацює з міжнародною гуманітарною організацією «Лікарі без кордонів» (Medecins Sans Frontieres). Фотографії використовують такі міжнародні організації, як MSF, HRW, The Global Fund, UNAIDS, UNICEF.
[caption] "Моя зброя - у мене в руках", - каже Олександр Глядєлов про свій фотоапарат[/caption]
[caption] Фотовиставка "Чуєш, брате?" зібрала 63 світлини із подій на Майдані та АТО[/caption]
Експозиція має назву «Чуєш, брате?» та налічує 63 світлини. На цих знімках закарбовані події Революції Гідності та війни на Сході України. Проте до Луцька привезли лише половину робіт.
[caption]
«Відповідь на питання, чому я це роблю, мені здається очевидною, – каже автор фотовиставки. – Я документальний фотограф, знімаю різні аспекти життя людей. На Майдані я нічого не придумував, просто випадково вийшов 21 листопада на вулицю і з того часу, доки все не закінчилося, був там. Оскільки я не журналіст, а деякі події потребують саме журналістського втручання, я спершу вичікував, приглядався. Коли літом 2014 року стало цілком очевидно, що розпочалася повномасштабна війна, поїхав знімати на Схід».
«Пройшло два роки з часів Майдану, а далі продовжується «фестиваль безнаказаності», − висловився Олександр щодо подій сьогодення та невтішних результатів кривавої боротьби. – Ми зобов’язані навчитися добиватися відповідальності від людей, що приймають рішення, інакше нічого не змінити».
[caption]
На запитання, чи доводилося Олександру самому брати зброю до рук, фотограф відповів, що лише тоді, коли проходив армійську службу. «Ось моя «зброя», яка подекуди сильніша за гвинтівки», – сказав чоловік, тримаючи перед собою аналогову камеру.
З нагоди відкриття фотовиставки також було організовано фуршет, і кожен охочий мав можливість особисто поспілкуватися з автором експозиції у невимушеній атмосфері.
[caption]
Довідково. Олександр Глядєлов – фотограф-документаліст. Народився в Легниці (Польща) у родині офіцера Радянської Армії. З 1974 року живе в Києві. Вивчав оптику і приладобудування в Київському політехнічному інституті. З середини 1980-х вивчав фотографію, з 1989 року почав працювати як професійний незалежний фотожурналіст. Подорожував республіками колишнього СРСР та фотографував в Україні, Росії, Молдові, Киргизії, Узбекистані, Таджикистані, Туркменії, Грузії, Азербайджані, Вірменії, Литві, а також у Польщі, Чехії, Франції, Сполучених Штатах, Швейцарії, Сомалі, Кенії, Південному Судані. Висвітлював військові конфлікти в Молдові, де був поранений, Нагорному Карабасі, Чечні. З 1996 сконцетрувався на довгострокових документальних фотопроектах і виставках. Паралельно працює над двома великими проектами: про соціально знедолених дітей та про епідемію ВІЛ/СНІД. З 1997 року співпрацює з міжнародною гуманітарною організацією «Лікарі без кордонів» (Medecins Sans Frontieres). Фотографії використовують такі міжнародні організації, як MSF, HRW, The Global Fund, UNAIDS, UNICEF.
[caption]
[caption]
Фотогалерея
Популярне
- Переглядів
- Коментарів
