Театральна прем’єра викладачів луцького вишу зібрала аншлаг

19 травня 2017

Текст і фото: Юлія ФІНКОВСЬКА

Лише нещодавно з’явилася інформація про створення на факультеті філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки викладацького театру, а вже сьогодні працівники літературознавчих кафедр влаштували для студентів справжнє театральне свято.


Охочих поглянути на викладачів в іншому амплуа знайшлося чимало, а тому місця в аудиторії (і не лише сидячі!) зайняли в лічені хвилини.



У прем'єрній виставі взяли участь викладачі кафедри української літератури – Яструбецька Галина Іванівна, Маланій Олена Олександрівна та Романов Сергій Миколайович, а також їхні колеги із кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури – Моклиця Марія Василівна, Головій Оксана Миколаївна, Марченко Тетяна Михайлівна, Соколова Вікторія Альбертівна, Балабуха Наталія Вікторівна, старша лаборантка Громик Олена Олександрівна та завідувачка музею Лесі Українки Данилюк-Терещук Тетяна Ярославівна.

Новоспечені актори взялися ламати стереотип, що відоме зі шкільної програми «Intermezzo» Михайла Коцюбинського – це винятково лірична новела, натомість показавши усі драматичні елементи і грані твору.



Напевно, вперше в житті студентам довелося побачити, як нервують викладачі, як вони за кілька хвилин до початку гарячково перечитують сценарій і поправляють костюми.



Самі ж студенти перед виставою розважалися тим, що змушували одні одних згадувати імена, прізвища та назви предметів викладачів-акторів.

Алегоричний театр з перших же митей прикував погляди глядачів, які отримали шанс за годину вистави побачити схему усього людського життя, від його натомлених сірих буднів і до бажаного відпочинку душі на лоні природи.




Ожили усі герої  Коцюбинського – Утома, Ниви, Сонце,Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки та Людське горе.



Актори не промовляли текст, його майстерно начитали і записали попередньо, а тепер вмикали, створюючи то ефект фонового шуму, то спалах емоційного піднесення, то акорд психологічного виснаження. Такий собі спектакль у спектаклі, що міг би стати самостійною радіодрамою.



Глибокі і прожиті монологи доповнювали класичною музикою, звуками природи та чудовою грою міміки, жестів, танцювальних рухів, динаміки або статики акторів.



Глядачі аплодували стоячи, вигукували «Браво!», дарували квіти, обійми, компліменти та обіцяли відтепер нетерпляче чекати наступних вистав викладацького театру.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.




 

+1
+21
-1

Коментарі

як класно побачити колишніх викладачів у такому незвичному амплуа) і всі такі натхненні! філфак найкращий))

Додати новий коментар