На концерті Єгора Грушина лучани тричі вставали з місць

_{Текст: Юлія ФІНКОВСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ}

Луцьк став другим містом у турі неокласичного піаніста Єгора Грушина на підтримку нового альбому «Once».

Лучани вщент зруйнували стереотип, що концерти класичної музики – нудний спосіб відпочинку, який підходить лише вузькому колу людей.




Послухати Єгора Грушина зібралася майже вся зала Палацу культури міста Луцька.





Композитор виглядав приголомшеним такою кількістю охочих прийти на концерт музиканта, що уже кілька років не бував у Луцьку, і не втомлювався щиро дякувати усім присутнім.




Також, Єгор привітав із Днем народження ведучу вечора Оксану Янчишину, а потім попросив тиші.




«А тепер слова на деякий час закінчуються… Говорить музика. Ми починаємо», – анонсував піаніст.




Концерт умовно складався із двох частин. Спершу Єгор грав відомі і вже для багатьох улюблені композиції з минулих альбомів – «Beginning», «Inside», «Calm», «Dominicano» «Life». Музику доповнювали яскраві фото моря, світанків, лісів, гір, які уся команда Єгора дуже ретельно добирає до кожної композиції.




Неймовірну атмосферу разом із Єгором Грушиним на сцені творила його кохана дівчина і неповторна віолончелістка Роксолана Пахолків та прониклива скрипалька Анна Бура.



Справжні поціновувачки класичної музики перед виступом Єгора розповіли «Таблоїду Волині», як найкраще слухати такі композиції.

Серед їхніх секретів – завжди під час прослуховування заплющувати очі, вимальовуючи собі образи та емоції, не користуватися тушшю перед такими концертами, бо плакати від класики – нормально і навіть потрібно, а ще – відвідувати такі заходи або наодинці, щоб мати простір для переживань і роздумів, або з людьми, з якими все зрозуміло і без слів.




Єгор Грушин зумів зруйнувати ще один стереотип, що на класичному концерті очам нема на чому зупинитися, що однієї лише музики людині нашого століття стає замало. Піаніст виглядав дуже натхненним і настільки багато жестикулював під час гри, проживав емоції обличчям, руками, вигинами спини і поворотами шиї, тобто його неокласична манера проявлялася не лише у музиці, а й у динамічній манері її подачі.



Під час кульмінаційних митей у композиціях складалося враження, що ще трохи і Єгор випурхне з-за фортепіано і почне танцювати в такт музиці.
У другій частині концерту відбулася власне презентація нового альбому «Once», головною прикрасою якого стала композиція з однойменною назвою.



Фоном до цієї музики став засніжений ліс, абсолютно чисте і біле полотно природи.



Єгор поділився, що все це концептуально, адже у кожного з нас є історії в житті, що починаються словами «Одного разу…», тобто «Once», і йому б хотілося, щоб це біле полотно стало для кожного можливістю уявити чи згадати під цю музику свою неповторну історію.




Піаніст дуже багато дякував публіці, від якої черпає неабияке натхнення і усвідомлення того, що його творчість потрібна.




«Я зі Львова, ми там концертами не обділені, але найбільше якось запам’ятовуються саме такі виступи, як у Луцьку. Мені дуже приємно, що саме в цьому місті, де я колись жив по кілька днів на тиждень, зібралося стільки людей. Окремо дякую вам за тишу. Для музиканта найбільша нагорода, коли зал мовчить і слухає. А ще дякую, що можу ось так стояти і дякувати вам!», – натхненно звертався до публіки Єгор.



Гості не залишилися байдужими ані до щирості та відкритості піаніста, ані до його неповторної і тонкої музики, тому з бурхливими оваціями підіймалися з місць аж тричі протягом концерту. А ще купували диски, брали автографи, підписували листівки і дякували за миті спокою серед метушливих буднів.