Мистецтво — це я: у Луцьку презентували картини юної художниці

15 Грудня 2017
Текст і фото: Юлія ФІНКОВСЬКА

14 грудня в луцькому арт-кафе “Стоп-кадр” відкрили виставку малярства “Політ кольору” молодої художниці Катерини Михайлюк.

Дівчина навчається у 6 класі Луцької художньої школи, де пізнає незвідані можливості живопису під керівництвом відомої художниці Галини Івашків.




“Саме живопис надихає на щось нове, прекрасне. Так приємно, коли розумієш, що ти можеш побачити та відчути те, чого не бачать і не відчувають інші. Тільки за мольбертом відчуваю себе, як вільний птах. Як птах, який незалежний від цього світу. Виставка присвячена кольору, який може викликати як агресію, так і радість”, - розповідає художниця.



Експозицію відкрили в рамках проекту “Крок на шляху мистецтва”, ініційованого сучасною галереєю “Арт-кафедра”.

Керівна партнерка галереї, її “серце та душа”, Леся Корсак розповіла трохи про художницю, побажала не зупинятися на досягнутому та неодмінно поповнити своїми роботами унікальну колекцію сучасного мистецтва, якою турботливо опікується “Арт-кафедра”.



Мистецтвознавиця Зоя Навроцька передусім зосередила увагу гостей на автопортреті Катерини.



“Ця дівчина, безперечно, дивовижний оригінал, але її автопортрет заслуговує не менш пильної уваги. Це навіть не зовсім портрет, а картина на тему про образ художника загалом. Я собі пригадую мистецтвознавчі дослідження різних часів і народів, якби вони писали про нашу сьогоднішню героїню виставки, то неодмінно зазначили б, що на невеликому прямокутному клаптику картону художниця написала роздуми про себе, міркування про час, споглядання зсередини.

Це погляд не на глядача, а в свої думки, душу, плани. Вона аналізує, відчуває і передчуває майбутній поступ. Десь так писатимуть про Катерину через 50 років, а поки ми маємо шанс споглядати за народженням нового”.



До речі, картини молодих митців у рамках проекту спеціально розміщують в ряд на мольбертах, підкреслюючи цим старт творчого польоту, пошук, формування професійного доробку і перші кроки на шляху до розуміння себе й світу довкола.



“Навіть те, що ці фото не в рамах, не оформлені, просто набиті на підрамник чи картон, має свій особливий сенс. Усі вони лише “варяться” у творчій кухні, чекаючи свого приготування та поціновувачів. А поки це дівчина, яка може сказати про себе: “Мистецтво - це я!””, - зазначила Зоя Навроцька.

“Політ кольору” - це боротьба молодої художниці із барвами, одвічний бій, в якому перемагає то мисткиня, то колір. Це випробування себе, внутрішні діалоги із розумінням естетики, магія спротиву площини і фарби.





Викладачка художниці Галина Івашків розповіла, що такі талановиті учні бувають раз на кілька років, а вона їх завжди передчуває і чекає:



“Добре, що є цей майданчик, де молоді митці можуть вперше заявити про себе, навчитися дивитися на полотна збоку. Я вдячна Каті, що вона у мене є. Дійсно, такі учні — нагорода. Їх довго чекаєш, а тоді вкладаєш у них усе. Викладачам дуже важливо запалювати виняткових людей своїм вогником, це дорогоцінний процес.

Я люблю розвивати бачення форми і кольору через натюрморти, і коли бачу, як переймається усім цим Катя, то праця стає насолодою. Художник вбирає у себе життя і проживає його, знаходячи форми для вираження. У тебе, Катю, вірить дуже багато людей, тому хай ця віра ніколи тебе не покидає!”.





Ексклюзивно для “Таблоїда Волині” юна художниця розповіла, чому не може малювати поза художньою школою, які кольори любить та звідки беруться сили творити.

“Заходиш у художню школу — і все, хочеться творити! Мене надихають чиїсь роботи, нові пензлики, запах фарби, сухі залишки на палітрі, атмосфера... Я не можу малювати вдома чи ще десь, бо важливо, щоб зійшлося дуже багато чинників і джерел навколо для ідеальної ситуації творчості. Хочеться малювати завжди, навіть зараз щось намалювала б!”, - ділиться Катя.

Також, художниця розповідає, що не завжди знає, чим завершиться картина, яку починає малювати. Буває, що рве помальований папір, щось кардинально переробляє, але ніколи не зупиняється у пошуку. Крім того, дівчина не лише дуже творча, а й стильна, адже добирає ідеальне компонування барв не лише на полотні, а й у гардеробі.



“Зараз мені шалено подобається поєднання помаранчевого і фіолетового кольорів. Це так красиво, аж складно пояснити наскільки вони надихають. Краса ж - це те, що ідеально тримається разом, щось єдине і досконале у своїй динаміці і формі, щось контрастне і гармонійне водночас”.






Глобальних планів про виставки і популярність у художниці поки нема, вона просто дивиться на свої полотна, усміхається і тихо розкриває головне бажання:

“Я мрію все життя малювати, бо малювати - це і є моє життя!”.



А якщо ви раптом не встигли на відкриття виставки, то переглянути роботи Катерини Михайлюк можна протягом кількох тижнів в арт-кафе “Стоп-кадр”. Вхід вільний.











0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter