​Книга про Ганну Барвінок ‒ уже на полицях луцьких крамниць

Нову книгу Івана Корсака «Перстень Ганни Барвінок» про дружину Пантелеймона Куліша вже можна придбати у луцьких крамницях.

Про це автор розповів під час ефіру «Ранок Нової Волині».

Книгу про Ганну Барвінок вже можна придбати в книгарнях «Освіта», «Планета», «Знання», а також у мережі магазинів «Наш край».

Крім того, Іван Корсак трішки детальніше повідав про замисел написання та особливості роботи над романом.

«Ганну Барвінок Іван Франко називав праматір’ю української літератури. Отже, книжка ‒ про блискучу письменницю, яка тривалий час в силу відомих історичних причин залишалася в тіні. А ще вона залишалася в тіні свого чоловіка ‒ великого Пантелеймона Куліша. Водночас це книжка не лише про письменницю. Це книжка про велике кохання і велике жіноче подвижництво. Що казати, ми знаємо Пантелеймона Куліша і за його творами, і за працею Домонтовича «Романи Куліша», за працями Євгена Нахліка. У Куліша постійно були якісь ліві романи, якісь захоплення, і Ганні Барвінок це треба було все витерпіти, і вона терпіла. Це величезне кохання», ‒ розповів автор і додав: «Ми не знали творчості Ганни Барвінок, бо чи не вперше у далекому 1968 році наш земляк Іван Денисюк опублікував у журналі «Вітчизна» матеріал про неї «Талант без талану».

Ідею написання твору автор пояснює і тим, що для волинян це письменницьке подружжя становить особливий інтерес: «У молодості Пантелеймон Куліш викладав у Луцьку у дворянському училищі. Спочатку в нього дуже добре йшли справи, а потім він посварився із директором закладу. Крім того, Ганна Барвінок своє перше оповідання написала теж на Волині».

Іван Корсак стверджує, що писати книгу про таку жінку було надзвичайно цікаво, адже роман ґрунтується на особистому спілкуванні, зокрема листуванні Ганни. «У нас величезна кількість ще листів, які не увійшли в обіг літературний, в обіг історичний. Наприклад, в цьому романі використані фрагменти або цілі листи Богдана Заклинського, Миколи Євшана. Надзвичайно цікаве листування! І навіть такі інтелігентні пересвари з Юліаном Романчуком. Це видатний наш діяч західної України, а в минулому ‒ віце-спікер парламенту Австро-Угорщини. Надзвичайно цікаве листування з Матвієм Номисом, сестрою Надією», ‒ деталізує письменник.

«Єдине, що технічно була трудність: я дивуюся, як люди у 80 років писали таким почерком, як макове зерня. Працюючи з джерелами, я би втратив час, якби зі мною не було лупи», ‒ зізнається Іван Корсак.