БуБаБу, Забужко, Жадан: який насправді український постмодернізм?

26 Липня 2018

25 липня в книгарні «Є» розмовляли про літературний постмодернізм. Захід організувала команда мистецького об’єднання «Стендаль» в рамках проекту «Мистецтво після зламу: 1918-2018».

Другу лекцію проекту прочитала Лілія Лавринович – кандидат філологічних наук, доцент, викладачка факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки.

На початку заходу лекторка зосередила увагу на витоках постмодернізму та його ключових ознаках. «Найважливіша теза для постмодерністів: «Світ – це текст». Стираються межі між реальністю і текстом. Існує один величезний текст, в якому є весь світ».


Друга ознака літератури постмодернізму – це смерть автора. Лілія Лавринович стверджує: «Постмодерністський автор втрачає свою владу і перестає бути авторитетом з великої літери». Велика роль надається читачу, який повинен сам відповісти на поставлені автором питання.

Третю ознаку постмодернізму лекторка вбачає у грі: «Постмодерністська література – це гра. Все вже було сказано раніше. Єдине, що залишається, – грати з текстом».


Окреслила пані Лілія постмодернізм у архітекторі, живописі та музиці. А далі – перейшла до літератури. Зародження українського літературного постмодернізму Лілія Лавринович вбачає в химерній прозі. Наступним важливим етапом у формуванні постмодернізму стали літературні угрупування: БуБаБу, ЛуГоСад, Нова дегенерація та інші. До канону українського постмодернізму лекторка зараховує «найпостмодернішого з постмодерністів» Юрія Андруховича, «наймодернішу постмодерністку» – Оксану Забужко та Сергія Жадана.


«Загалом український постмодернізм – потужне явище. Але зараз у літературі почалися зовсім інші процеси, які можна назвати терміном Люка Тернера – «метамодернізм», – вкінці зазначає Лілія Лавринович.

Наступна лекція проекту – «Українська драматургія сьогодні: на початку і наприкінці часів» – відбудеться 28 серпня. Лекторка: Жанна Бортнік – кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри словесних дисциплін Луцького педагогічного коледжу.


Організатори: Мистецьке об’єднання «Стендаль», Департамент культури Луцької міської ради.

Партнери: Факультет філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки, Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку, Роман Бондарук, «Кромберг енд Шуберт».


Про проект «Мистецтво після зламу: 1918-2018».

Освітній лекторій складається з шести лекцій. Проект запроваджено з метою поглибити знання лучан про культуру України, Польщі, Латвії, Білорусі. Адже сучасна література саме цих країн буде представлена під час проведення Міжнародного літературного фестивалю Фронтера, який відбудеться в Луцьку 17-18 листопада 2018 року.


1
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter