BLOG: Як «вандали» та «наркомани кончені» розмальовували Луцьк

^{Іванна Мартинів, блогер}

У сьогоднішньому випуску «Какакольні» - йтиметься про хіпстерком))) Саме так ми у фейсбуці жартома охрестили те, що відбувалося у Луцьку 17 та 18 липня під час «Університету міста». Оте щось, таке дивне слово, непонятно-певно-хакерів-збирали-якихось.

Кахатон.
Хахатон.
Алкатон
Халкатон.
А!
Арт-хакатон!
Ніколи не думала, що соціум буде так довго вчити одне слово. Але як йшлося під час арт-хакатону:
- А соціум готовий?
- Соціум ніколи не готовий! А ми його навчимо та підготуємо.



Пре

А ви знаєте, як мене зараз пре? Луцьк знову вирішив розвернутися до нашої величності не своєю волинською задницею, а прекрасним усміхненим лицем. І вкотре показав, що він, чоловік з величезною історією за своїми тисячолітніми плечима, з закопаним десь точно в Старому місті магнітом, який притягує сюди люд з неймовірною силою, має ще порох в порохівницях :-), бруківку в бруківницях...


Коли на два дні у центрі збирається такий невимовний концентрат позитивних розумових вібрацій, які хочуть щось робити у своєму місті – приходять такі відчуття.

Це коли люди за свій кошт їдуть з далеких далек, аби виступити, поділитися досвідом, подарувати лучанам декілька гарних графіті.



Це коли звичайні люди (хіпстери, художники, екологи, просто лучани) і люди в кріслах (заступники, депутати, бізнесмени) просто й невимушено ведуть діалог між собою.

Це коли дивишся в очі – а там іскорками з шаленою швидкістю проносяться ідеї та шукаються способи ці ідеї втілити хоча би спершу в букви.

І тоді хочеться підняти себе з місця, закинути усі можливі хандрівки та депресняки та ішачити як безсмертні поні.

У коментарях проскочило, що класний вийшов аналог місцевому самоврядуванню. Ми сміялися, мовляв, хіпстерський виконком. Так що вітаю, лучани, у Луцьку він-таки є (тут має бути аудіодоріжка з дуже голосним сміхом).



Чи є життя після арт-хакатону?

Попри істеричні верески раненої ондатри на всю вулицю Крилова та Лесі Українки однієї громадської діячки міста "Вандали! Наркомани кончені!" (цитата) і небажання слухати пояснення щодо того, чому розмальовують стіну... малюнок Луцьк у серці від одеського стріт-арт художника Макса ТікТака вже на стіні. А таємничий ліс житомирянина Віталія Талька прикрашає арку між будинками 23 та 25 на Винниченка, закакану невмілими руцями місцевих чи немісцевих тегерів та обривками оголошень "поїздкинаморе!!!".

Дівчата з ЛМР продовжують роботу з представниками команд-учасників арт-хакатону – адже до 31 липня треба подати всі заявочки на соцпроект від міськради. Аж 8 проектів захищалися перед журі в останній день, а подаватися буде 9 (перед арт-хакатоном я, чесно сказати, розраховувала на максимум 3-4 проекти).


Художники пороз'їжджалися по домівках. А в Одесу відправили митця ледь не через Білорусь, бо до-5-серпня-на-Одесу-не-доїдеш-з-Луцька-начальниця-вагону-хамло-їдьте-автостопом-і-не-мішайте-мені-нічого-не-робити-тільки-корчити-із-себе-насяльніка.



Луцьк назавжди залишиться в голові наших гостей як гостинне, насичене, прикольне місто з веселими, добродушними, серйозними та не дуже людьми.

А арт-хакатон "Університет міста" запросили привезти у Житомир, де в останній тиждень літа буде урбан-фестиваль.